Невинно закатованих у стінах Дубенської в’язниці похоронили на місцевому кладовищі
Навесні в Дубні розпочали важливу місію – ексгумацію останків закатованих у Дубні в роки Другої світової війни. У ході робіт вдалося знайти останки 29 жертв НКВС, яких закатували в стінах Дубенської тюрми. А сьогодні, 8 жовтня, військові, духовенство, посадовці та небайдужі дубенчани прийшли на Семидубське кладовище, щоб попрощатися з нещасними згідно зі всіма християнськими звичаями.

Поховальну панахиду відслужили архієпископ Рівненський і Острозький ПЦУ Іларіон, екзарх Луцького екзархату УГКЦ владика Йосафат Говера та декан Рівненського деканату о. прелат Римсько-Католицької церкви Владислав Чайка, а також місцеві священники.

«Наша пам’ять назавжди в собі залишить ці трагічні події. Надто багато в Україні виросло курганів, надто багато віддано душ і надто багато пролито крові. Тому сьогодні можна багато про що згадати, розповідати, але сумним лишається одне – нам залишається щиро молитися до Бога, щоб ми нарешті навчилися цих трагічних уроків історії. Щоб наші діти, внуки вже не бачили цих курганів і могил, щоб ми не згадували того болю, але пам’ятали: цей біль і трагедії, щоб ніколи в нашій історії не повторилися. Щоб нарешті Господь благословив нашу державу і ми всі разом спільно почали, без «руського міра» і без будь-яких вказівок, а як повноцінні господарі в своїй хаті, будувати наш великий спільний український дім. Щоб любов і взаємодопомога були тими двома крилами і піднесли нашу державу в достойну європейську сім’ю, де нам і місце. Ми віримо, що так буде, адже ці життя наші побратими віддали не просто. Жаль, також, що багато наших братів із Польщі, Чехії, інших держав теж страждали разом з нами. Ми сьогодні молимося, пам’ятаємо – вічна їм пам’ять. Нехай Господь упокоїть їхні душі, а нас благословить миром і добробутом», – зазначив архієпископ Іларіон.

Молитву духівники проголошували над 29 домовинами з квітами та лампадками, які виставили в формі хреста. Опісля панахиди представники різних структур сказали декілька слів.

«Ми з вами сьогодні проводимо в останній шлях загиблих в’язнів Дубенської тюрми. Тих, кого закатували представники злочинного тоталітарного комуністичного режиму в 1941 році. 29 останків, які віднайшли в цьому році з ініціативи Дубенської міської ради і безпосередньо мера, ініціативи громадськості Дубна та української громадськості. Провели експедицію фахівці меморіально-пошукового центру «Доля» і сьогодні ми маємо можливість віддати останню шану тим, кого невинно закатували. Їх вбили лише тому, що вони мали інші погляди на життя, розвиток свого міста і злочинний комуністичний режим їх за це ув’язнив, а з початком Другої світової війни – їх вбили. Ми розуміємо, що вбитих було значно більше, але віднайти всіх не вдалося, адже в радянський час під час побудови комунікацій, будівель, напевно, ці останки вивезли. Але я ще раз дякую Дубенській міській раді, громадськості Дубна, керівництву військової частини, представникам церков за те, що ми сьогодні можемо здійснити чин похорону, за те, що ці люди отримали можливість бути на цвинтарі. Все, що ми їм зараз можемо дати – це пам’ять і молитва. Нехай вони спочивають з Богом, а ми маємо знати та розуміти, що такі речі, які відбувалися у ХХ ст. не мають права повторюватись. Віча пам’ять загиблим», – зазначив секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета.

Особливо хвилюючим цей день став для одного з дубенчан, батько якого, хоча й давно вже похований, але теж став жертвою подій 1941 року в Дубні.
«Мені дуже приємно, що сьогодні нарешті через 80 років ми зуміли зробити те, що не робили раніше, – зазначив син закатованого Гната Поровчука Олег. – І ще хочу звернутися до міської ради – я працював 40 років у воднику (Національний університет водного господарства та природокористування – прим. ред.), де викладав історію України. І в свій час мені доводилося зустрічатися зі студентами з Дубна. Під час розмов я запитував: скажіть, будь ласка, що ви можете розповісти мені про події в Дубні червня 1941 року? Розповідали про все – про Іванова та ще багато про що, але мені ніхто не сказав про події, що відбулися в цей час у тюрмі. Я дуже прошу управління освіти, міського голову, голову районної ради – зробіть так, щоб наші діти знали про цю подію, пам’ятали про це. І пам’ятали про тих, хто загинув у наш час, захищаючи державу».

Василь Антонюк додав, що на місці перепоховання з часом облаштують Алею слави, а на території військової частини (колишньої тюрми) поставлять пам’ятний знак, який нагадуватиме містянам про ці події.

Голова правління Рівненської обласної організації Спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук, доцент Андрій Жив’юк зауважив, що відомі імена деяких осіб, що врятувалися та назвав імена 41 вбитого. А також зазначив, що хоча це й вимагає значних зусиль, але роботи з ідентифікації імен загиблих у стінах Дубенської в’язниці тривають.
Опісля присутні кинули по грудці землі на домовини невинно убієнних, чим завершили традиційний обряд поховання.

(341)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію